11 липня 2017

Здати гроші на школу: як в селах самі шукають кошти на освітні інновації

Влітку у школах не лише фарбують підлогу, стіни та парти. Є школи, де вчителі та учні свої канікули перетворили на інтенсивну підготовку до нового формату навчання. Вони разом розробили проекти на основі інноваційних освітніх ідей, а зараз активно залучають кошти шляхом краудфандингу. Фахівець з комунікацій Центру інноваційної освіти «Про.Світ» Катерина Нікішова написала для Platfor.ma про найцікавіші проекти, яким можна допомогти у липні.

 

 

На нашу краудфандингову платформу для освітніх проектів GoFundEd щомісяця надходить понад 10 заявок від вчителів, учнів чи громадських ініціатив, однак не всі вони успішно проходять процес модерації. Тому переважно одночасно на платформі шукають підтримки приблизно 4-5 проектів. Однак цього літа стався справжній бум – у червні на GoFundEd стартували десять різних освітніх ініціатив.

 

Цікаво, що у цій десятці сільські заклади освіти переважають, а ідеї у позаміських освітян не менш інноваційні, ніж у колег з мегаполісів. Таку прогресивність та активність сільських шкіл заохотила певна фора – Western NIS Eterprise Fund обіцяє профінансувати половину бюджету проектів відібраних опорних шкіл, якщо їм вдасться за час краудфандингової кампанії зібрати решту коштів. Отже, розповідаємо про найяскравіші сільські (і не тільки) ініціативи, що потребують допомоги.

 

Є ідеї, які комплексно вирішують ряд питань. Таким є проект «Медіапростір у школі». Кімната, обладнана усіма необхідними медіазасобами, розрахована і на проведення сучасних уроків, і на онлайн-конференції та обмін досвідом з іншими школами, і на те, щоб надавати її у використання для місцевих громадських організацій. Потрійне комбо.

 

 

 

У селі Тур’я Ремета на Закарпатті діти з першого класу вивчають три іноземні мови: словацьку, німецьку та англійську. Вчителі розуміють, що мови вимагають практики. А де в селі зустрінеш англійця, щоб побалакати? Тому й вирішили використовувати для спілкування з іноземними однолітками скайп-платформу.

 

 

У школах, як і колись, бракує підручників та коштів на оновлення бібліотечних фондів. Однак у Катеринопільській школі № 1 знайшли чудове рішення цієї ситуації: онлайн-бібліотеку. Учні матимуть підручники на планшетах, а для розміщення навчальних матеріалів створять сайт.

 

 

 

Сільські школи прагнуть ставати центром розвитку для усієї громади. Великочернеччинська школа Сумської області з цією метою вирішила створити Клуб іноземних мов «Sunshine», де не лише вчителі та учні, а й просто мешканці села зможуть вивчати англійську і польську мови, ще й практикуватися у розмові з носіями мови – волонтерами з Центру європейських ініціатив.

 

 

 

Навіть сільські діти починають розуміти глобальну проблему – малоактивний спосіб життя. У Ріпкинській школі № 2 учні самі розробили проект «ПроСпорт». Вони ходять на зустрічі з архітекторами, які розробляють для них проект мініфутбольного поля, а також власноруч організовують змагання, тренують дошкільнят, збирають команду підтримки. На своє мініполе планують запрошувати тренуватися всіх охочих місцевих мешканців та навіть громаду з сусідніх шкіл.

 

 

У сільських школах переважно немає потреби у групах продовженого дня. Але не в опорних закладах. Сюди приїздять діти з навколишніх сіл, тому після уроків вони мусять дочекатися шкільного автобусу, й іноді це триває по дві години. Тому тенденцією для цих шкіл стає створення дитячих кімнат, які би урізноманітнювали дозвілля малюків з початкової школи. Зараз на платформі три проекти дитячих кімнат: дві від опорних шкіл («Кіндерланія» від Олексіївської школи Запорізької області, «Дивосвіт» – від Петропавлівської школи № 2 Дніпропетровської області) та одна від столичної школи № 285 («Creative room»).

 

 

Містяни тим часом роблять ставку на програмування і сучасні технології в освіті. Так, у Миколаївському будинку творчості дітей та юнацтва вже рік займаються з дітьми роботехнікою і розширюють технічну базу, бо діти дуже зацікавлені і з вересня будуть брати участь у чемпіонаті FIRST LEGO League Junior – досліджувати, звідки з’являється вода у домівках, на що її витрачають та найголовніше, як роботи можуть допомогти зберегти цей важливий ресурс.

 

 

А вчителька англійської мови львівської школи № 32 хоче використовувати на уроці навчально-методичний комплекс видавництва PEARSON, розроблений для інтерактивної дошки.

 

 

Усі проекти розміщені на сайті. Долучайтесь!


comments powered by Disqus