10 квітня 2017

Державна мова: як 2 млн українців записались на створені чиновниками курси англійської

Чиновники з Міністерства юстиції ініціювали створення безкоштовних онлайн курсів англійської. У рамках проекту «Lingva.Skills» мову через інтернет вже вивчають близько 55 тис. людей з усієї України: держслужбовці, школярі, студенти, громадські організації та соціальні категорії населення. Platfor.ma поговорила із ініціатором проекту – головою Асоціації цифрової та інноваційної освіти і начальником Головного територіального управлінні юстиції Києва Станіславом Куценком, – про ініціативність держави, шанси для молоді у владі і те, як змішане навчання переможе традиційне.

 

Фотографія: depositphotos.com

– З чого почалось створення платформи для вивчення англійської онлайн?

 

– Наші співробітники в управлінні юстиції самі заговорили про те, що хочуть знати англійську. В управлінні міжнародної співпраці і судової роботи працюють із рішеннями Європейського суду. Усі документи вони читають у перекладі, але часто він настільки недолугий, що його важко використовувати в роботі. Я вимагаю від них, щоб всі документи переглядали в оригіналі.

 

 

Тож ми почали шукати можливості вчити англійську. У нашому управлінні 1000 людей, але ж такі є і по всій Україні. Взагалі апарат українських державних службовців наразі складає 800 тис. осіб. Більшість із них не знають іноземної мови і керуються якимись радянськими догмами. Ми обрали механізм онлайн-навчання, тому що зрозуміли: неможливо багато людей навчати в аудиторіях, на це потрібно надто багато грошей. Ми звернулися до волонтерських організацій, бо я сам прийшов на держслужбу з громадського сектору. Вони нам допомогли розробити платформу.

 

– До кого саме ви звернулися?

 

– Це були представники студентських громадських організацій, студентського самоврядування, з якими ми підтримували контакти, та IT-фахівці. Так ми створили ресурс lingva.ua за проектом «Lingva.Skills». Спочатку його перевірили на 50 учнях, які були працівниками юстиції Києва. Потім весь центральний апарат почав вивчати англійську. Тепер на другому поверсі є своєрідна «дошка пошани». Там розміщені фото тих, хто краще знає англійську мову за результатами місяця. Також ми стимулювали до навчання преміями – 500 грн. У комплексі це дало дуже хороший результат. Я нагадаю, зараз є ініціатива уряду, щоб державні службовці категорії «Б» – начальники відділів, управлінь –обов’язково знали англійську мову. Тобто батіг прийде скоро, а ми дали такий, умовно кажучи, пряник.

 

– Які результати навчання за системою?

 

– Зараз до проекту  приєдналися 40 органів влади, а загалом подано 2 млн заявок. Наразі зареєстровано 55 тис. осіб, які постійно навчаються. Тобто проект набуває великого поширення. Оскільки «Lingva.Skills» є соціальним проектом, особливі категорії людей отримують доступ до навчання без обмеження – це внутрішньо переміщені особи, учасники АТО та члени їхніх сімей і безробітні. Ми підписали меморандум із Державною службою зайнятості, у якому йдеться, що безробітні можуть подавати заявку індивідуально, тому що взагалі-то зараз приймаються тільки колективні заявки. Наразі можуть податися органи влади, районні, міські, селищні ради, ВНЗ, громадські організації і так далі. Тобто ті, які мають статуси юридичної особи. Вони подають лист на організатора з переліком прізвищ та електронної пошти. Їх вводять в  базу, далі кожному надається доступ і пароль.

 

«Lingva.Skills» – це наш національний проект, ми не брали приклад з інших іноземних джерел. Це цілком українська розробка, яка при правильному підході може піти на експорт. Уже можу сказати, що у Казахстані є зацікавлені. «Lingva.Skills» – це платформа нового типу навчання. Він називається blendinglearning або змішане навчання. Все це тільки розвивається не тільки у нас, а й у всьому світі. Усі звикли до аудиторного навчання, ми ж пропонуємо онлайн-компонент, коли навчатися можна у вільний час. Поєднання онлайн- і офлайн-компонентів будує ефективну систему. Те, що не встиг зробити із викладачем в університеті, вдома можеш довчити сам.

 

 

У нас уже є випускники – люди, які пройшли визнані Євросоюзом ступені А1 та А2, отримали перші 100 дипломів. Зараз ведемо діалог із МОН про те, щоб ці сертифікати визнавалися державою і був гриф Міністерства освіти.

 

– Це вже друга ініціатива київської влади з організації безкоштовного викладання англійської мови. Це все ще поодинокі випадки чи можна очікувати, що в столиці будуть активніше розвивати сферу різноманітної безкоштовної освіти?

 

– Ми працюємо з київською міською владою в цьому напрямку. Зараз центральний апарат міської влади вчиться за «Lingva.Skills». Міська адміністрація – в процесі приєднання. Ми виходили  з ініціативою до мера, щоб до Євробачення-2017 волонтери знали англійську, але там існують бюрократичні процедури, тому не так все швидко робиться. Та все ж ми відкриті до діалогу. Умовно кажучи, коли орган влади приходить із заявкою 100 осіб – їх без проблем можна швидко зареєструвати. Наразі ми прагнемо вийти на рівень держави. Тобто, як на мене, це має стати державною програмою, має бути постанова Кабміну.

 

Проте все ж це всього лише безкоштовний волонтерський ресурс, а проекту треба за щось існувати та розвиватися. Наразі  створюємо рівень В1 та модернізуємо сайт для більш зручного користування. Саме за потреби фінансування прийнято рішення приєднатися до платформи biggggidea.com.

 

Щоб надалі проект був безкоштовним для кожного українця, хтось має його підтримати. Тому ми сподіваємось на підтримку філантропів і меценатів. Наприклад, курси Courseraу США або Udacity підтримують різні фонди, громадяни і держава. Таким шляхом мають йти і соціальні проекти в нашій країні. На певному етапі має бути ініціатива громадськості, але була і ініціатива влади – нашої структури. І це така приємна аномалія, оскільки часто органи влади є пасивними. Вони просто є виконавцями, а не ініціаторами. Ми навпаки ініціюємо тут реформи. І я радий, що «Lingva.Skills» уже став національним проектом.

 

– В інтернеті для користувачів пропонують багато різних ресурсів для вивчення англійською. Чим особливий ваш?

 

– Наша платформа передбачає, що, наприклад, їдучи в маршрутці чи метро 15-20 хв на день можна навчатися на планшеті чи мобільному телефоні, адже програма адаптована під мобільну версію. Можна правильно навчитися писати речення, правильно вимовляти, тому що методист начитав усі речення вишуканою англійською мовою. Також ми плануємо розвиток професійного лексикону – зі сфери юстиції, фінансів, медицини тощо.

Ми бачимо, що уже є цілі університети в онлайн-режимі. Це теж крок в майбутнє. Має залишитись певний контакт з викладачем, але, я вважаю, що за онлайн-освітою майбутнє і в Україні, і в світі.

Головне, що ми даємо певну гарантію результату. Тобто якщо людина протягом трьох місяців регулярно навчається, то вона буде говорити англійською мовою і навчиться базовим навичками письма. Ми не даємо з самого початку «A, B, C» чи «one, two, three». Пропонуємо одразу готові речення, щоб людина починала потроху говорити.

 

– Як ви взагалі оцінюєте стан освіти в Україні?

 

– Я думаю, на посаді державного службовця у сфері юстиції мені некоректно це коментувати. Але мені приємно, що ми до цього долучені. Ми ведемо діалог з Міністерством освіти, працюємо над удосконаленням тестів. Я бачу, що реформується освіта. Ще далеко до ідеального, але процеси ідуть.

 

– Чи можуть онлайн-курси якось істотно допомогти освіті в Україні?

 

 

– Як показує світова тенденція, можуть, тому що недаремно зараз розвивається уже згадане мною змішане навчання. Воно, вважаю, має прийти на зміну традиційному. Взагалі, думаю, багато що можна перевести онлайн. Ми бачимо, що уже є цілі університети в онлайн-режимі. Це теж крок в майбутнє. Має залишитись певний контакт з викладачем, але, я вважаю, що за онлайн-освітою майбутнє і в Україні, і в світі. Це буде стимулом для громадян вчитися. І головне, завдяки онлайн-компоненту освіта може проникнути у найбільш віддалені точки світу.І у невеликі селища України теж. До того ж ці знання будуть актуальні. Можна буде можна користуватися іноземними джерелами, бо вони часто англомовні. «Lingva.Skills» дає певні інструменти, щоб вивчити англійську мову і розширювати свій світогляд, використовуючи не тільки радянські чи українські джерела, а й світові.

 

– Ви багато років займались студентським самоврядуванням і різноманітними молодіжними проектами. В Україні чимало говорять про те, що треба інтегрувати молодь у владу. Як це робити і чи взагалі потрібно?

 

– Має бути постійне невпинне зростання зарплат. Молодь повинна зрозуміти, що є матеріальний стимул, тому що молода людина повинна думати про хліб, про те, де жити, як собі оплатити проїзд. Також цього можна досягти завдяки певним онлайн-компонентам та відкритим конкурсам. Штат державних службовців має оптимізуватися. Відповідно держслужбовців буде менше і можна буде отримувати більшу зарплату.

 

– Якщо брати ваш досвід, то як відрізняється громадська активність і робота у структурі влади?

 

– Це вищий ступінь відповідальності, тому що коли ти ставиш свій підпис і печатку на певному документі, то виконуєш функції держави. Від цього дійсно залежать долі та життя людей. Наприклад, у сфері нашого відання державні нотаріальні контори. Вони реєструють спадщину. Якщо її якось не так запишуть, то у людини просто не буде майна. Або є Департамент державного реєстру, де Мін’юст супроводжує людину протягом всього життя: людина народилась – видали свідоцтво про народження, одружилась – про шлюб, померла – про смерть. Держава не може припускатися помилок.

Як на мене, вже позаду часи, коли держава була інертною і просто виконувала недопрацьовані закони чи недолугі постанови. Держава має бути ініціатором і рушієм змін та реформ.

Громадська діяльність теж важлива, бо в Україні повинен розвиватися активний громадський сектор. Тому у активістів правильний соціальний ліфт, коли вони ідуть у владу, політику, бізнес. Там вони можуть просувати значущі для них ідеї. Я вважаю, що влада – це більший ступінь відповідальності.

 

– Чи можна сказати, що велика кількість громадських ініціатив в Україні фактично дублюють функції влади?

 

– Можливо зараз такі явища є, тому що не всі органи влади ще перебудувалися на нові ланки. Деякі з них ще можуть бути консервативними. Наприклад, у Мін’юсті сам міністр Павло Петренко постійно закликає інші органи відкривати реєстри, робити послуги електронними. Зараз ініціювали дуже важливий закон «Про електронні довірчі послуги». Я вважаю його повноцінною революцією в Україні, тому що органи влади будуть зобов’язані створити електронні реєстри і електронний доступ між ними.

 

Навіщо це? А звідки виникає корупція і хабарництво? Людина має взяти довідку в одному органі влади і віднести його в інший. Треба вистояти чергу з 6 ранку, треба коробку цукерок комусь дати. Щоб уникати цих черг, люди находять посередників, які створюють корупційну складову. Але за новим законом, якщо людині треба буде отримати послугу або сервіс від держави, вона просто має зробити онлайн-заявку з електронним підписом або через Mobile-AD відбитком пальця на смартфоні – і запускається цілий процес в середині органів влади. Має бути взаємообмін між цими реєстрами.

 

Наприклад, людина хоче закордонний паспорт. Їй підтягується з одного реєстру інформація, що вона без судимості, з іншого – місце реєстрації, з третього – диплом про освіту, на четвертому онлайн оплатити державне мито ― і все зійшлося в одну точку. Система бачить, що по людині всі дані є і їй видається просто інформація, що «прийдіть і заберіть свій паспорт через тиждень там-то».

Це правильно, коли держава щось ініціює. Як на мене, вже позаду часи, коли держава була інертною і просто виконувала недопрацьовані закони чи недолугі постанови. Держава має бути ініціатором і рушієм змін та реформ. Від органів влади мають іти такі ініціативи, які будуть змінювати життя людей в кращий бік. А громадський сектор має бути активним партнером, тому що ті ідеї, які є прогресивними у громадському секторі, якомога швидше будуть лягати в основу законопроектів.

 

– При ефективній і правильній роботі органів влади, чи самоліквідуються деякі громадські організації?

 

– Їхні представники можуть увійти в такі органи влади і навіть їх очолити. Я по своєму досвіду кажу – це все реально. У мене теж був випробувальний термін – мене брали на півроку. Я дуже переживав, щоб мені усе вдалось. Але ось я тут вже майже півтора року, значить деякі ідеї мої вдались. Ідею про онлайн-будинок юстиції придумав я. Спочатку взяв грузинську ідею будинків юстиції – і хотів відкривати такі у нас. Але стало зрозуміло, що ні приміщення, ні грошей немає. Тому ми вирішили створити такий проект онлайн. Зараз він національний, і уже можна, наприклад, бізнес зареєструвати.

 

Я вважаю, що ті громадські діячі, які мають менеджерські здібності і прогресивні ідеї, можуть дійсно реалізувати себе як керівники органів влади або їхніх структурних підрозділів. Головне – ініціативність і можливість організувати цю ініціативність в органах влади.

 

– Вважається, що громадська активність сильно розквітла після Майдану. Ви були у цій сфері ще з середини 2000-х. Погоджуєтесь з тим, що зараз все дуже активно?

 

– Так, погоджуюсь. Після Революції гідності значно збільшився відсоток універсалістів в Україні. Це ті люди, які не покладаються на друзів, батьків, державу. Вони своїми силами будують бізнес, громадську чи волонтерську організацію. Це ті люди, які є противагою патерналістам – тим, хто просто чекає зарплати від держави, живе «від получки до получки», хто повністю залежить від соціальних виплат і абсолютно не готовий займатись громадською активністю. Після Майдану кількість  універсалістів зросла з 13% до 40%, а це вже середній показник по Європі. Я впевнений, що українці вже не дозволять дійти до непрозорих процедур чи старих способів управління. Це правильний шлях.

 

Цей матеріал було підготовлено в рамках Програми міжредакційних обмінів за підтримки Національного фонду на підтримку демократії NED.