22 лютого 2016

Закордонна Україна: як і що пишуть світові ЗМІ про нашу державу

Моніторинговий проект «Око» уже понад рік аналізує те, як новини про і з України висвітлюються іншими мовами. Окрім статистичної кількісної обробки матеріалів, щонайменше чверть проходить обробку волонтерами-анотаторами,  які визначають тематичне спрямування матеріалу та його сентимент для іміджу України – позитивний, негативний чи нейтральний. Головний редактор «Ока» Ірина Купчинська підбила для Platfor.ma підсумки: що та як писали у світі про Україну минулого місяця.

 

Фотографія: shutterstock.com

Загалом Україна виступає об’єктом, а не суб’єктом у більшості новин. Ще частіше – плацдармом історичного та військового протистояння Заходу та Росії. Окремі голоси адвокатів України, зокрема, Олександра Мотиля, Роберта ван Ворена чи Сергія Плохія нівелюються хаотичними та скандальними діями українських політиків. Досягнення українських брендів та дизайнерів набирають багато лайків на Vogue. Але провал голосування законів, які стають критеріями стабілізаційних кредитів, тиражуються інформагенціями та викликають здивування ЄС та США, мовляв, чому ми маємо допомагати, якщо вони не можуть зробити елементарного. Негативного сентименту набувають найактуальніші теми: українська економіка та індустрія, політика та реформування суспільства. Єдиним позитивним протиставленням стають акції громадянського суспільства, здобутки українських стартапів та декількох реформаторів. Тільки серйозні внутрішні зміни зможуть змінити загалом негативний імідж України у світових медіа.

 

Інтерес до України за мовами

Найбільше про Україну у січні традиційно писали англійською – майже 7000 статей. Удвічі менше – китайською. Турецькою, німецькою, арабською та французькою – у градації від 2 до 3 тисяч матеріалів. В середньому –  трохи менше 100 статей на день.

 

До 2 тисяч дотягує іспанська мова. Російська пропонує вибагливому російському читачу 1300 статей. Якщо порівнювати з грудневими даними, то зниження інтересу помітно в англомовному сегменті: на 2 тисячі статей менше.

 

Топ-теми матеріалів про Україну за мовами

Січень був показовим у кількості статей за темами у мовних напрямках. Українська економіка та індустрія домінувала в англійському, російському, іспанському, польському та арабському мовному просторах. Єдиним виключенням стала португальська мова, яка зберегла тематичний акцент на спортивних новинах.  

  • Моніторинговий звіт Агенції іміджу України та Razom
    Моніторинговий звіт Агенції іміджу України та Razom
  • Моніторинговий звіт Агенції іміджу України та Razom
    Моніторинговий звіт Агенції іміджу України та Razom
  • Моніторинговий звіт Агенції іміджу України та Razom
    Моніторинговий звіт Агенції іміджу України та Razom
  • Моніторинговий звіт Агенції іміджу України та Razom
    Моніторинговий звіт Агенції іміджу України та Razom
 

Найпопулярніші матеріали за місяць у мовних напрямках

В арабському просторі у січні такою виявилася стаття «Україна остерігається нападу Росії на свої землі» на Al Jazeera. Дуже високий соціальний показник цієї статті – майже чверть мільйона –  свідчить про світовий невроз з приводу Росії-агресора. Із зрозумілих причин це особливо турбує арабськомовні країни.

 

Тема Росії та Криму і в найпопулярнішій німецькій статті – 85 тис. соціального резонансу (соціальний показник, який фіксує моніторингова програма полягає у сумі поширень, коментарів та лайків у соціальних мережах Twitter та Facebook). Франція ж дивувалася, що «Різдво в Україні було двічі», а найпопулярніші статті англійською та португальською були про футбол. Польською мовою стала популярною реакція на слова прем’єра Беати Шидло про мільйон українських біженців, а іспанською – результати опитування, згідно з яким громадяни пострадянських країн сумують за СРСР. Матеріали для цієї групи обрані із нейтральних ЗМІ.

 

Матеріали з посиленим просуванням у проросійських ЗМІ

Зовсім інша ситуація з матеріалами, опублікованими у проросійських медіа. За тим, які з матеріалів набирають найвищого соціального резонансу, ми можемо прослідкувати пропагандистський меседж.

 

Імідж «великої та багатої російської країни», без якої не зможуть функціонувати сусідні держави, простежується у найпопулярнішій статті арабською з місцевого Russia Today: «Набуття чинності російських санкцій проти України та Туреччини». Англійською мовою Russia Today просувала тему про «безгосподарність» українців: новину про реструктуризацію авіазаводу Антонова подали як його ліквідацію. Німецькою Sputnik стверджував, що «Крим економить електроенергію для порятунку українського міста від замерзання на прохання Путіна».

 

Згідно проросійських ЗМІ, все намагаються зруйнувати США: «Секретар Ради безпеки Росії Микола Патрушев заявив, що США мають намір знищити Росію, щоб отримати доступ до її ресурсів» – пишуть португальською SputnikNews Brasil.

 

Французькою мовою сперечалися з висловом Обами: «У разі виникнення проблем, люди не кличуть Москву або Пекін, вони кличуть нас». Іспанською тиражували вислів Путіна: «Якщо наша позиція комусь не подобається, то щоразу проголошувати нас ворогами — це не найкращий спосіб». А польською намагалися підкреслити невмотивованість дій українських депутатів, які покинули форум «ЄС-Україна» через Януша Корвіна-Мікке, знаного русофіла та українофоба, голову партії «Конгрес нових правих».

 

Коливання інтересу до України впродовж січня

Рік Україна почала з піку статей про відмову сплачувати $3 млрд. боргу Росії. У перших числах січня світ також говорив про відключення електрики в Криму внаслідок відключення ЛЕП та хакерський напад на «Прикарпаттяобленерго».

 

6 січня писали про невдале привітання зі святами від «Кока-Коли», російська маркетингова команда якої помістила Крим у склад Росії на новорічних рекламних матеріалах. Про святкування Різдва в Україні було від сили кілька матеріалів, при чому деякі з них з негативною конотацією: про те, що суперечка з приводу дати святкування Різдва може поглибити розкол українського суспільства.

 

14 січня преса здивувалася рішучості президента України, який заявив, що повернення Криму є одним із пріоритетів у 2016 році.

 

18 січня помічаємо спалах інтересу до України: карму Україна збирається ремонтувати переглядом стану кібербезпеки. Це повідомлення з'являється уже після хакерського нападу на аеропорт, який є емоційно важливим якорем для європейців та американців, які специфічно ставляться до цих питань, особливо після 11 вересня та загострення терористичних ризиків.

 

З 19 січня темами дня ставали лише події, пов’язані з футболом. Спершу ішлося про оголошення товариського матчу між Північною Ірландією та Україною, а відтак почалися новини трансферів: бідолашного гравця Алекса Тейшейру розривали агенти Ліверпуля та Китаю. Що показово, соціальний резонанс цих статей здебільшого у кілька разів вищий, ніж соціально-політичних матеріалів про Україну.

 

Матеріали рубрики Re:Invent публікуються за сприяння Фонду розвитку українських ЗМІ посольства США в Україні.


comments powered by Disqus